Жанрово-стильове розмаїття прози 20-30-х років ХХ ст.

Тема. Жанрово-стильове розмаїття прози 20-30-х років ХХ ст.

Мета: дати загальну характеристику розвитку української прози 20-х років XX ст., її представників; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного; сприяти вихованню інтересу до творчості митців, естетичного смаку.

 Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

                                                 Хід уроку
І.   Налаштування на емоційне сприйняття предмету

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Повторення відомостей про розвиток поезії у 20-30-х роках  ХХ ст.

               Вправа «Мозковий штурм»

·        Назвіть найвизначніших поетів 20-30 рр. XX ст., творчість яких ви вивчали .

·        Назвіть ім’я поета-футуриста  20-30 рр. XX ст. ( Михайло Семенко ).

·        Назвіть ім’я поета, який належав до групи неокласиків  ( М.Рильський).

·        Назвіть найулюбленішого поета 20-30 рр. XX ст.

·        Назвіть один із віршів М.Рильського.

·        У які роки проявився талант Євгена Плужника?

ІІІ.   Ознайомлення з темою, метою та завданнями уроку
                                        Вступна частина
   На цьому уроці ми поговоримо про загальні тенденції розвитку прози 20-30-х років ХХ ст. Ми вже говорили з вами, що цей період в культурному житті України міг стати «золотою добою», а перетворився на одну з найтрагічніших сторінок унаслідок соціально-історичних перипетій. Однак, не зважаючи на такі умови, саме тоді українське письменство досягло якісно нового, сказати б, європейського рівня, про що свідчить багато факторів.

                                         Основна частина

       1.Ознайомлення із загальними тенденціями розвитку прози:

      Прагнучи модернізувати життя української нації, творити нову «пролетарську» літературу, прозаїки, як і поети, проголосили розрив із традицією. Тому стали популярними модерністські стильові течії: футуризм, неоромантизм, імпресіонізм, експресіонізм та ін. У великій прозі з’явилися такі жанрові різновиди, як роман у новелах («Чотири шаблі», «Вершники» Ю. Яновського), науково-фантастичний роман («Останній Ейджевуд», «Прекрасні катастрофи» Ю. Смолича, «Сонячна машина» В. Винниченка), соціально-психологічний роман («Місто» В. Підмогильного, «Дівчинка з ведмедиком», «Доктор Серафікус» В. Домонтовича (В. Петрова)), кіноповість («Арсенал», «Земля» О. Довженка); набули розвитку вже традиційний для української літератури історичний роман («Людолови» З. Тулуб, «Чорна брама» І. Сенченка), історична повість («Шоломи на сонці», «Шестикрилець» Катрі Гриневичевої), трилогія («Мазепа» Б. Лепкого), твори У. Самчука, Наталени Королевої (останні чотири автори — представники західноукраїнської та еміграційної прози).

       Це було відродження, розквіт української літератури 1920-х років. А на початку 30-х почалося переслідування всякої вільної думки — від морального до фізичного знищення. І це переросло у величезну трагедію не лише української літератури, а й усієї української нації.

      Спільними естетично-стильовими засадами творчості прозаїків 20-30-х років ХХ ст. стала концепція людини нової епохи, яка відчуває самотність та непотрібність і водночас є закоханою у життя.   Поняття «відродження й становлення» є основним в етичній моделі героїв епохи революції та громадянської війни, що відображає й романтичне самоствердження персонажа в нових суспільних реаліях, і трагізм його відірваності від універсальних першооснов   буття. 

   2. Опрацювання таблиці   « Особливості прози 20-30-х років ХХ ст.»

                                          « Особливості прози 20-30-х років ХХ ст.»

Основні стильові напрями прози	Представники	Жанрове розмаїття	Тематика	Художні особливості
Романтико-героїчна	Ю.Яновський («Вершники») О.Довженко («Земля»)	Роман у новелах Кіноповість*	Трагічні сторінки громадянської війни; глибокий філософський епос про долю народу.	Монтажність, фрагментарність композиції, епічність (широта) зображення.
Лірико-імпресіоністична	Григорій Косинка («В житах»)	Імпресіоністична новела	Трагедія людини в часи громадянської війни.	Фрагментарність, ліризація оповіді, використання яскравих художніх деталей.
Інтелектуальна	В.Підмогильний («Місто»)	Психологічно-аналітичний роман	Зображення маргінальної** особистості, яка прагне завоювати місто.	психологічні міркування; іронічність, дистанціювання автора від зображуваного;
Гумористично-сатирична	Остап Вишня («Мисливські усмішки»)	Фейлетон***, усмішка****	Висвітлення актуальних соціальних, побутових явищ.	Іронічність, сатиричність, використання розмовно-побутової лексики, гіперболізація, комізм ситуацій.
Науково-фантастична	В.Винниченко («Сонячна машина»)	Перший науково-фантастичний, антиутопічний роман	Осмислення значення НТП, що призводить до деградації людства.	Психологічні експерименти (дослідження душі людини); драматургічність мовлення.

        (Впровадження «Технології передбачення(випереджувальних завдань)»)

         Деякі учні,готуючись до уроку, самостійно опрацювали матеріал
                             3.  Пояснення нових термінів
*Кіноповість – це сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, вводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо). Окрім того, Кіносценарієм називають називають повість, що створена із свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).

**Маргінальна особистість – людина, що перебуває на краю, на межі різних систем – культур, соціальних цінностей, і яка зазнає їх суперечливого впливу.
***Фейлетон – сатиричний жанр художньо-публіцистичної літератури, що висміює негативні явища в суспільному житті.****Усмішка – це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: «Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» нашіше від «фейлетону».

   Висновок: митці шукають нових форм і засобів, прагнуть передати суб’єктивне переживання людини, яка потрапила у веремію історичних подій; також продовжують розвиватись традиційні, класичні жанри: оповідання, новела, повість, роман. Головний об’єкт дослідження – душа людини, її підсвідоме (інстинкти).

   4.Повідомлення учнів про організації письменників « Гарт», «ВАПЛІТЕ»,

     «Молодняк», «Плуг», «ВУСПП».

  ІV.   Узагальнення та систематизація знань
       1.  Підсумки уроку

            Презентація

       2.    Домашнє завдання

   Наступного уроку ми з вами ознайомимось Оіз творчістю Миколи Хвильового, зокрема, будемо аналізувати новелу «Я (Романтика)». Цей твір є доволі складним для розуміння, тому прошу вас бути уважними при читанні, виділити для себе найяскравіші деталі, моменти, які вас вразили. Отже, прочитайте  новелу «Я (Романтика)». Поміркуйте над  значенням назви  та епіграфа.

3.        Оцінювання